Главные новости

«Після катувань я зрозумів, що не боюся померти», – релігієзнавець про повний

27 грудня 2017 року відбувся наразі останній і найбільший обмін полоненими за годину війни на Донбасі. Тоді повернулася додому 74 наших хлопця. Бойовикам Україна віддала 233 людини. Тоді в список на обмін потрапило і прізвище науковця та релігієзнавця Ігоря Козловського, який провів у полоні 700 днів.

Ігор Козловський в новому місті, на новій посаді змушений був почати новий шлях після полону. З лютого 2018 року чоловік працює в інституті філософії.

Науковець розповів журналістам 24 каналу про події 27 грудня 2017 року, тоді більшість полонених хвилювалася до останнього думали, що щось піде не так, і їх знову повернути до СІЗО та підвалів.

«Тобі вже везуть на волю, у тебе вже навіть документи є, що ти вже звільнений, але ти перебуваєш в умовах автозаків, навколо тебе ворожі люди з автоматами», – пригадав релігієзнавець.

Камінь із серця впав, коли прибули на місце обміну на окупованій території та побачили Ірину Геращенко. А коли пересіли в наші автобуси й заїхали на територію вільної України – до сліз розчулилися.

“Коли ми побачили синьо-жовтий прапор, то були сльози на очах. Тоді я зрозумів, що все залишилось позаду. Починається нове життя», – розповів колишній полонений.

У неволі Ігор Анатолійович пробув 700 днів. Викладача Донецького національного технічного університету бойовики затримали наприкінці 16 січня і звинуватили в нібито «незаконному зберіганні вибухових речовин». А згодом так званий «суд» аргументував арешт Козловського, що він є «особливо неблагонадійний громадянин», бо мав контакти з членами партії «Свобода». Науковець побував у СІЗО і підвалах так званої «ДНР», в одиночних камерах. Розповів, що психологічний тиск може бути страшнішим навіть за фізичний.

“Коли я повернувся після перших катувань, то перша моя думка була, що я не боюся померти. Якщо я не боюся померти, то вони вже мене не дістануть. Але я ж винен жити, адже я боржник любові, я люблю своїх рідних, близьких, друзів, Україну», – сказав Козловський.

В одиночних камерах та так званих «камерах смертників» дехто з бранців навіть замислювався про суїцид. І Ігор Козловський неодноразово їх розраджував. За його словами, найголовніше повернути людині сенс життя.

За цей рік Козловський побував у вісьмох країнах, виступав у парламентах, і скрізь розповідав про свій досвід. Адже прогулюючись у спокійному Києві, куди переїхала вся його родина, він пам’ятає, що на його окупованій Батьківщині – в підвалах так званих «ДНР» і «ЛНР» – у камерах смертників перебувають українські політв’язні. Про них не можна забувати і їх треба визволяти.

«>

30.12.2018
09:13
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top