Главные новости

Мінус півмільярда на рік. Що означає заборону Москви на імпорт українських товарів

Санкційний каток Росії продовжує нарощувати оберти. Розширивши особисті обмеження проти українських політиків і бізнесменів, Москва взялася за конкретні товари, заборонивши до ввезення ще 55 найменувань з України.

Це широкий спектр продукції — від вина і шоколаду до сільгоспмашин та ряду корисних копалин. Всього санкції накрили приблизно 10% українського імпорту до Росії – більше, ніж на півмільярда доларів.

І, судячи по частоті, з якою Москва вводить нові обмеження – це далеко не кінець. Забороняти ще є що. «Країна» розбирала економічні і політичні наслідки санкцій.

Причина нових санкцій

Уряд Росії сьогодні продовжило «виконувати і перевиконувати» жовтневий указ Володимира Путіна про санкції проти України.

Правда, на цей раз приводом називається аналогічний крок Києва. 19 грудня Україна продовжила ще на рік товарні санкції проти Москви – прийняті ще в 2015 році і з тих пір расширявшихся.

Спочатку під українські санкції потрапило російське м’ясо і м’ясні продукти, риба, молочні продукти, плавлені сирки, кава, чай, зерно, кондитерські вироби, продукти дитячого харчування, макаронні вироби, пиво, спирт, горілка, сигарети. З минулого року в заборонений перелік ввійшли також добрива.

А через тиждень після продовження старих санкцій, РНБО ввів ще й нові – проти деяких юридичних і фізичних осіб за участь у виборах «ЛДНР» і Керченський інцидент. А також – у відповідь на розширення Росією «чорного списку» українських політиків.

Загалом санкційний клубок цієї зими перетворився в сніжний ком взаємних обмежень. Правда, в РФ заявили, що введені сьогодні «рестрикції» будуть скасовані, як тільки Україна зробить те ж саме.

«Уряд Росії може прийняти рішення про скасування введених спеціальних економічних заходів, якщо Україна скасує обмежувальні заходи, введені раніше стосовно конкретних російських товарів», — йдеться в заяві російського керівництва.

Що заборонила Москва

З харчових продуктів у переліку виявилися пшениця, соняшникова олія, готова або консервована риба, ікра осетрових, кондитерські вироби, шоколад, хліб, консервовані овочі та фрукти, фруктові та овочеві соки, пиво та вина.

З промислових — галька, гравій, щебінь, миючі засоби, папір і картон, шпалери, меблі з умонтованим холодильним або морозильним обладнанням, проводи і кабелі, трактори та причепи, а також жіночі гігієнічні прокладки і тампони, дитячі пелюшки і підгузки.

Повний перелік заборонених товарів «Країна» вже публікувала.

Головне, що кидається в очі – в списку майже немає головних товарів українського експорту, які продаються в Росію. Це продукти неорганічної хімії (16,5% від усього обсягу), чорні метали (20,4%), а також реактори ядерні, котли і машини (14,4%).

Таке враження, що Україні вирішили зробити якийсь натяк. Але ось наносити серйозний удар – такої мети не ставилося. Поки що.

Звертає на себе увагу також аграрна природа санкцій. Більшу половину списку займають готові продукти і сільськогосподарська сировина для них.

Цікаво, що в 2018 році аграрний і харчової експорт з України в Росію зростав найшвидше. За даними Федеральної митної служби, з початку 2018 року Україна збільшила експорт в РФ продуктів тваринного походження на 292%, рослинного походження — на 289%. Тобто під заборону потрапили самий швидкозростаючий експорт.

До речі, під заборону потрапив практично всі поставки кондитерської продукції Петра Порошенка, якого обійшли попередні санкції (про що нижче).

Зрозуміло, безпосередньо його шоколад в Росію давно не продається – це шкідливо для іміджу президента. Однак нічого не заважало будь-якій фірмі-посереднику закуповувати продукцію «Рошен» і продавати її в РФ (це може негласно робити і сама компанія Порошенка). Тепер цей шлях буде закритий.

З цукерками взагалі окрема історія. Нещодавно Україна ввела заборону на поставки крохмалю і патоки з Росії. Автори новації скаржилися, що за останні рік наші кондитери сильно наростили поставки цієї продукції з РФ. Виходить дзеркальна ситуація: спочатку ми заборонили російську сировину для цукерок, а слідом вони — наші цукерки з цього ж сировини.

Окремим пунктом стоїть заборона на ввезення деяких типів турбін. В Україні їх в основному виробляє харківський «Турбоатом» — одне з найбільш прибуткових держпідприємств. Таким чином, видно вектор тиску на бюджетоутворюючий сектор економіки України.

Ще один важливий аспект – удар по українському виноробству. На Росію припадає половина винного експорту України – 15 мільйонів доларів з 31 (дані за 2017 рік). Це означає, що доходи галузі значно впадуть.

При цьому помітно, що список складався так, щоб не вдарити по російській економіці. Ті ж турбіни для цивільної авіації можна ввозити. Забавно наявність в стоп-аркуші осетрових – яких Росія сама постачає на світовий ринок у великій кількості. В Україні їх вилов мінімальний – і вже, звичайно, його явно не вистачить для скільки-небудь значимого експорту в РФ. Навпаки, Україна імпортує ту ж ікру з Росії.

Схожа історія і з пшеницею – за неповний 2018 рік зернових з України в Росію ввезли на мізерні 20 мільйонів доларів.

Також видно заходи для протидії реекспорту. Вони, до речі, можуть стосуватися і тих же осетрових або зазначених у списку молюсків. А що стосується, наприклад, прокладок та підгузників, то їх взагалі Україна не виробляє – тут лідирують іноземні компанії, що виробляють потужності знаходяться головним чином в Східній Європі – Польщі та Чехії, а також Туреччини.

Тим не менш, незважаючи на вибірковість списку, збиток для Києва може бути серйозним.

Скільки грошей втратить Україна?

У Мінекономрозвитку РФ вже підрахували можливі збитки Києва від нових санкцій. У поточному році ввезення подсанкционных товарів з України складе 510 мільйонів доларів. Всього ж української продукції в Росію потрапить в цьому році майже на п’ять мільярдів.

Це приблизно 10% українського імпорту в Росію.

У минулому році сума, на яку Україна ввезла в РФ нинішню запрещенку, складає 470 мільйонів доларів. Тобто, цифри співставні. А головне – постійні. Це означає, що українським виробникам, які втратили ринок на північному сході, нанесений серйозний удар.

В цілому для України півмільярда доларів – це суттєва сума. Для порівняння, стандартний транш кредиту від МВФ становить один мільярд. А його прихід в Україну підноситься як неймовірне досягнення.

При цьому кредит потрібно повертати. А отримані за продані товари гроші безпосередньо вливаються в економіку (а частина з них ще й осідає у скарбниці у вигляді податків). До речі, на 2019 рік припадає бум виплат України за зовнішнім боргом. При тому, що санкції РФ, по всій видимості, тільки починаються.

Політичне значення санкцій

Напередодні президентських виборів Москва продовжує санкційне тиск на Київ. З чого випливає головний висновок: у РФ розраховують на зміну влади в Україні саме на виборах, а не в результаті військового вторгнення (ми детально розбирали, чи буде війна між Україною і Росією в 2019 році).

Товарні санкції покликані підвищити для України ціну протистояння з Росією і посилити тиск реального сектору промисловості на владу, щоб спонукати її зайняти менш жорстку позицію щодо Москви.

Характерно заяву Кремля, що він скасує санкції відразу ж, як тільки це зробить Київ. Тобто, по суті позбутися проблем Україна може одним рішенням РНБО. З чого випливає висновок, що РФ зацікавлена у відновленні насамперед нормальних економічних відносин – що було б дивно, якби Москва, як стверджує Петро Порошенко, напасти на Україну.

Передвиборчий і суто «цивільний» характер обмежень видно, якщо пов’язати їх з політичними санкціями РФ, введеними проти України в листопаді і грудні. Під них потрапила майже вся політична еліта – за винятком тих політиків, які зараз об’єднуються в «Опозиційну платформу-За життя» та висувають Юрія Бойка в якості єдиного кандидата.

Тобто, Москва дає зрозуміти, що вона за «партію світу» в українській політиці, і проти «партії війни» та її попутників.

При цьому, потрапили під санкції і політики, які традиційно зараховувалися до «партії миру» — Борис Колесніков, Вадим Новинський, Олександр Вілкул та Євген Мураєв. Всіх їх об’єднує те, що вони не підтримали «Опозиційну платформу-За життя». Як вже писала «Країна», в Москві це розцінили як роботу на розкол виборців південного сходу, що грає на руку Петру Порошенку і взагалі «партії війни» (детальніше про причини розширення санкційного списку можна прочитати тут).

Що стосується нинішніх «товарних» санкцій, то цікаво порівняти його зі «стоп-листом» юридичних осіб, який був опублікований Москвою в листопаді. Там є прямі збіги – наприклад, тоді потрапив під санкції власник Харківського тракторного заводу Олександр Ярославський – а тепер РФ заборонила ввезення українських тракторів (які, мабуть, могли в’їхати в Росію і через посередників, а не безпосередньо через структури Ярославського).

А судячи з наявності в новому списку трансмісій і коробок передач – це «закріплення» санкційного тиску на «АвтоКраз» Костянтина Жеваго, який потрапив під обмеження ще в листопаді.

Вище говорилося і про шоколад, який виробляє Порошенко, а також згаданий вище Борис Колесніков.

Під нові санкції потрапляє підприємство ще одного колишнього регіонала Валентина Ландика. У списку є «меблі з умонтованим холодильним або морозильним обладнанням». Таку у нас в країні виробляє тільки Nord – завод холодильників, який належить Ландіку.

За збігом обставин, цей колишній соратник Януковича тепер грає на стороні української влади. Він є головним свідком звинувачення проти екс-голови фракції «Партії Регіонів» Олександра Єфремова, якого вже який рік судять у Сєвєродонецьку. За деякими даними, за це Банкова допомогла зняти судимість з його сина Романа Ландіка, який в 2013 році побив дівчину в луганському кафе «Баккара».

Таким чином, Росія продовжує «притискати» бізнес і політиків, лояльних до чинної влади, змушуючи їх замислитися, на чиєму вони боці. При цьому великих олігархів на кшталт Ахметова в нинішньому списку не чіпали, а в попередніх — тільки «полоскотали», даючи, мабуть, їм час на роздуми.

«>

30.12.2018
07:39
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top