Главные новости

Гроші на повітря. Куди зникли мільйони доларів на будівництво «Бориспільського експреса»

Напередодні різдвяних свят міністр інфраструктури Володимир Омелян відзвітував: «Бориспільський експрес», що з’єднує Київ і головний міжнародний аеропорт столиці, виконав першу тисячу рейсів, а його послугами скористалися уже 30 тис. пасажирів. Графік руху дотримується на 99,6%, а за 20 днів з моменту його запуску сталося всього чотири поломки. Зате які! Пасажири стали дизель-поїздів бігли з валізами по заметах, щоб встигнути на літаки.

Те, що грандіозний проект, розпочатий ще при президенті Вікторі Януковичі і завершений у листопаді нинішньою владою, стартував з поломок, не випадково. Уряд Володимира Гройсмана доделывало проект наспіх, на обмежені бюджетні кошти, тому він і зашкутильгав відразу на всі колеса. Чому так вийшло? Адже в 2011 році в «Повітряний експрес» — так лірично іменували спочатку проект — тодішня влада збиралася вкласти $372 млн, взятих у кредит у Китаю. Виявилося, «вкласти» — ще не означає витратити. Куди поділися позичені фінанси, досі не знає ніхто, в тому числі нинішня влада, яка передбачувано киває на попередню. Їх вкрали, відповідають характерною фразою на це питання в кулуарах Верховної Ради.

Кримінальні справи і суди, пов’язані з продажем китайських грошей, тривають донині, проте винні не покарані і доля третини мільярда доларів невідома. «Вести» з’ясували, хто і як міг розікрасти бюджет поїзди до аеропорту. І чому нова влада досі не розібралася з цим, а віддала перевагу просто «закрити» тему експресу за рахунок платників податків.

Новий сервіс

«Квитки у нас без місця, купуйте в спеціальній касі. Сервіс купівлі електронного квитка не працює, вибачте», — розводить руками біля входу в єдиний вагон «Бориспільського експресу» провідник-контролер.

При цьому в розробку квиткового сервісу держава вклала 21 млн грн. Питання викликає не тільки солідна вартість, але і те, що він, по суті, дублює основний квитковий онлайн-ресурс «Укрзалізниці», розроблений в 2017 році, та ще залишається недоступним.

В компанії з «Вістями» двоє студентів з Індії, відлітаючи на католицьке Різдво в Італії сімейна пара і футболіст молодіжної команди одного з великих українських клубів. Українці на пальцях пояснюють індусам: щоб купити заповітний квиток, треба поквапитися до кас. При покупці квитків на експрес в будівлі вокзалу ажіотажу не спостерігається, тому «Вести» скоро виявляються в «залі очікування» на пероні між коліями №13 і 14.

Увійти сюди через спеціальні турнікети можуть тільки пасажири експресу. В імпровізованому залі встановлені крісла, є локація для дітей, розетки, Wi-Fi і грає вогнями новорічна ялинка.

Через п’ять хвилин оголошують посадку. Оголошення по гучному зв’язку в вагоні ледь чутні, але пасажири розуміють: склад от-от рушить. Коли за вікном починають миготіти пейзажі засніженого Києва, вагон пожвавлюється. Вибудовується традиційна чергу в туалет. «Вести» шукають розетку і знаходять — єдину — за багажною полицею.

Шлях від Києва до «Борисполя», на щастя, проходить без поломок. Рейс рейс, якщо не знати, які кошти вкладені в це «диво техніки» і що воно повинно було з’явитися в Україні ще сім років тому.

Китайські гроші

Маршрут «Повітряного експреса» спочатку планували пустити по раніше побудованої «вагонки» — добудувати до існуючої колії в 17 з гаком кілометрів ще близько 20 км. В грудні 2011 року Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами, яке очолював Владислав Каськів, урочисто анонсувало експрес. Поїзд повинен був піти у свій перший рейс рівно через два роки.

Але до робіт тоді навіть не приступили. Переговори з Експортно-імпортним банком Китаю затягнулися на півтора року. Перший транш — $52 млн — з Піднебесної прийшов тільки в червні 2013-го. І тільки після того, як українська сторона заплатила приблизно $40 млн страхового платежу.

За кошторисом транш повинен був піти на проектування, викуп земельних ділянок і підготовчі роботи, а решта $320 млн — на будівництво. Витрати контролювали Держінвестпроект і китайський банк, а генпідрядником стала Китайська державна компанія машинної індустрії та комплексних підрядів. З $52 млн лише $14 млн зайшли на рахунки ДП «Повітряний експрес», а $34,5 млн в якості авансу отримав китайський підрядник.

Через місяць Південно-Західна залізниця (ПЗЗ) приступила до підготовки будівництва. Згідно інформації в «Віснику держзакупівель», на підготовчі роботи ПЗЗ отримала 33 млн грн, або близько $4 млн за тодішнім курсом.

Але вже на тому етапі скептики засумнівалися в самоокупності проекту. Мовляв, незважаючи на великий пасажиропотік аеропорту «Бориспіль» — близько 8 млн осіб — електричкою, хоч і швидкісний, до аеропорту будуть добиратися тільки 20-30% пасажирів. А значить, проект не збере касу.

Валіза без ручки

Ще більше грандіозний план підкоригував 2014 рік. Після перемоги Евромайдана Каськіва на посаді змінив Сергій Євтушенко — колишній керівник структурного підрозділу Держінвестпроекту Invest Ukraine.

Після Майдану і почала АТО пасажиропотік «Борисполя» скоротився до 6,8 млн пасажирів. Раптово спливли, і технічні проблеми: виявилося, що електропоїзд, який повинен курсувати до терміналу D аеропорту, буде викликати перешкоди в роботі аеронавігаційного обладнання. Стало очевидно, що запуск електрички в аеропорт відверто буксує. Але в основному не з вищеназваних причин.

У 2014 році міністр інфраструктури Максим Бурбак повідомив, що $50 млн китайського кредиту «хто куди-то вже «з’їв», і на це питання, мовляв, повинні відповісти правоохоронні органи. В Держінвестпроекті парирували: мовляв, усі кредитні кошти пішли на рахунки китайського генпідрядника.

«Гроші знаходяться на рахунку Експортно-імпортного банку Китаю. За винятком суми в розмірі $14 млн. Вона була переведена на рахунок самого ДП «Повітряний експрес» та витрачена на оплату проектних робіт українського проектного інституту «Київдіпротранс», — повідомив Кирило Бондар, заступник голови Державного агентства з інвестицій. Підтвердженням цих слів є виявлений «Вістями» казначейський переклад на китайську компанію.

І тим не менш проект «Повітряний експрес» танув, як повітряний замок. Спочатку влада передає його з Держінвестпроекту під крило Міністерства інфраструктури. А у вересні 2015 року міністр Андрій Пивоварський заявляє: «Рейковий автобус Київ-пасажирський — «Бориспіль» нашій країні взагалі не потрібен!»

Україна починає переговори з Китаєм про перенаправлення грошей з експреса на інші проекти. Однак, як стало відомо «Вістям» з джерел у правоохоронних органах, незабаром після цього Держфінмоніторинг провів ревізію витрачання коштів на «Повітряний експрес».

Згідно з її результатами, ніде офіційно не опублікованим, $14 млн китайського кредиту пішли на рахунки сумнівних фірм. А простіше кажучи, розвіялись, як дим від поїзда. Колишній заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер звертався до Генпрокуратури з проханням перевірити версію про розкрадання коштів.

Втім, оскільки у нього не було конкретних доказів, відомості про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесли, пояснює джерело в силових структурах. Та й китайська сторона всі ці роки чомусь не висувала Україні жодних претензій. «Може бути, китайці в частці? — припускає джерело «Вістей», близьке до керівництва «Укрзалізниці». — Думаю, цього вже ніхто ніколи не дізнається».

«Сапфірове» намисто

Після перевірки Держфінмоніторингу НАБУ все ж відкрило кримінальну справу про привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 КК України) та фіктивне підприємництво (ч. 2 ст. 205 КК України). Як повідомили джерела «Вістей» в НАБУ, згідно з результатами ревізії Держфінмоніторингу, зниклих $14 млн кредиту $10,25 млн (82 млн грн) виявилися на депозитах ТОВ «Сапфір Фінанс». Ще $3,12 млн (25 млн грн) осіли на рахунках ProFin Bank. У 2015 році НБУ ліквідував банк, а місцезнаходження «Сапфіра» досі невідомо.

У свою чергу, слідство встановило: компанію «Сапфір Фінанс» заснував «спеціаліст по ліквідації підприємств» адвокат Іван Радик. А ProFin Bank оголосив себе неплатоспроможним і втратив ліцензію буквально через кілька тижнів після розміщення в ньому депозиту ДП «Повітряний експрес».

В обох випадках — і «Сапфіра», і банку — документи про виведення коштів з ДП підписував в. о. директора «Повітряного експреса» Геннадій Дяченко. Причому Держінвестпроект призначав його тимчасово виконуючим обов’язки саме на період проведення цих операцій, після чого відразу звільнив з посади.

«Правоохоронцям вдалося умовити піти на співпрацю зі слідством засновників цілого ряду фіктивних фірм, на які виводилися гроші китайського кредиту, — розповідає джерело в правоохоронній системі. — Завдяки цьому і була отримана інформація».

Зараз Дяченко оголошений в міжнародний розшук. А епізод, в якому фігурує Радик, з 2017 року розглядає суд. Сам він поки що перебуває під вартою, але правоохоронці підозрюють, що це тимчасово. «Він намагається симулювати у себе психічні відхилення, щоб його звільнили», — запевняє джерело.

У справі є ще один цікавий момент. За даними слідства, в травні 2014 року ДП «Повітряний експрес» придбало під проект три земельних ділянки у Бориспільському районі за 46 млн грн. Хоча до цього посередники, продали землю, скупили її за ціною в 20 разів дешевше. Залишається тільки здогадуватися, в чиїх кишенях осіли різниця більш ніж у 40 млн грн.

Несподіваний тендер

У 2017 році прем’єр Гройсман робить нову спробу реанімувати «Повітряний експрес». Тоді уряд обговорював три альтернативних варіанти. Перший — легке метро. Будівництво наземної гілки від станції метро «Червоний хутір» або «Бориспільська» до Борисполя з відгалуженням до аеропорту. Орієнтовно цей проект обійшовся б в $200 млн.

Другий — tram-train — був ще дорожче. Він повинен був з’єднати трамвайну мережу столиці із залізничною магістраллю Київ — Полтава — Харків у районі станції ім. Георгія Кирпи і піти окремою гілкою до аеропорту. Переміг третій варіант — «полегшений» і самий короткий — швидкісний рейковий автобус.

Його слабким місцем вважався рухомий склад, точніше його відсутність. У майбутньому влада обіцяє купити для маршруту дизель-поїзда виробництва Крюківського вагонобудівного заводу. Але поки у «залізяки» грошей на це немає. Щоб нарешті запустити експрес, «Укрзалізниця» зняла з інших ділянок доріг польські вагони Pesa, які пропрацювали там вже по 10 років.

В результаті влада презентувала новий експрес — «Бориспільський», реалізований мінімальними вкладеннями. «Ми проклали новий маршрут раніше терміну, витративши на проект 580 млн грн власних коштів», — рапортувала «Укрзалізниця».

Результат поспішного і бюджетного старту вже відомий. Рейкові автобуси ламалися і глухли. Щоб довезти пасажирів до аеропорту, викликали локомотиви-тягачі. Міністерству інфраструктури залишалося лише нарікати на вік рухомого складу.

Між тим, за даними Володимира Даценка, керівника проекту «Zалізниця без корупції», закупівлі для «Бориспільського експресу» майже на 130 млн грн проводив регіональний філіал ПЗЗ. Його керівництво експерти називають наближеним до глави УЗ Євгену Кравцову, оскільки після його призначення змінилися і начальники ПЗЗ, на відміну від інших філій дороги.

А в якості підрядників для виконання послуг відбиралися «Рилейд», «Петро Сервіс» та ще кілька подібних компаній, які прописані в місцях так званої масової реєстрації. Наприклад, компанія «Рилейд» влаштувалася в панельній хрущовці Шевченківського району Києва і, згідно з даними Youcontrol, має більш ніж скромний статутний фонд — всього 100 грн. Втім, це не стало перешкодою для перемоги фірми у процедурі закупівлі ПЗЗ її послуг по організації сполучення між столицею та аеропортом на загальну суму близько 30 млн грн.

На ці гроші «Рилейд» хрущовки зробив прямо-таки великий комплекс робіт: виготовив перильні огорожі, галереї та навіс пасажирської платформи, провів водогін і поставив дорожні знаки, завдав розмітку і озеленив територію.

А «Петро Сервісу», що розташований у Харкові, згідно з відкритими даними, вдалося взагалі без тендеру отримати прямий контракт на облаштування пропускної системи для зони перебування пасажирів перед посадкою в рейковий автобус за 3 млн грн. Хоча ні до ні після цього компанія не отримувала державних підрядів.

«Більше користі всі ці гроші могли б принести, якщо б закупили нові пасажирські вагони для «Укрзалізниці», — вважає експерт в питаннях транспорту Олександр Кава, радник голови «Укравтодору».

За його даними, рухомого складу рейкового автобуса дійсно не новий, 2008 року випуску. Раніше він курсував на сільських маршрутах в Сумській і Полтавській областях і не проходив належного технічного обслуговування. «Тому назвати нинішній «Бориспільський експрес» фундаментальним рішенням проблеми сполучення Києва з його головними повітряними воротами було б перебільшенням», — резюмує Кава.

На прохання прокоментувати ситуацію навколо «Повітряного» і «Бориспільського» експресів до моменту здачі статті Мінінфраструктури і «Укрзалізниця» «Вістям» не відповіли. Утім, таку позицію займають більшість представників влади. В іншому випадку таємницю викраденого китайського кредиту, до речі, виданого терміном на 15 років під 6,5% річних, давно б розкрили, а винних у розкраданні притягли б до відповідальності.

«>

26.12.2018
10:46
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top